По-перше, всі російськомовні читачі, вибачте за тимчасові незручності
По-друге, проводиться невеликий експеримент, ціллю якого є встановити, чи зможу я розмовляти українською мовою не лише в межах навчального закладу, а й в повсякденному житті: у спілкуванні з сім’єю, друзями та т.д.
Сьогодні цей експеримент стартував і мені також вдалося залучити до нього Амару
Що ж... маю зізнатися, це трохи важко Адже я не звикла до української мови... в такій кількості, принаймні. Незвично, але цікаво. Помітила за собою, що коли розмовляю українською змінюється не тільки мова, а й темп мовлення і навіть голос. Хотілося б знати, чим це обумовлено?
І так, я за сьогодні зробила декілька помилок.. наприклад, я ще не думаю, а саме перекладаю на українську мову, отже, деякі слова російського походження І ще, я автоматично перейшла на російську мову після аеробіки, бо дуже вже втомилася і голова відмовилася видати щось інше, проте потім я виправилася)) І ще було досить важко з одногрупниками, адже з усіма ними я розмовляю російською... але справилася
День перший майже закінчився

Ще дещо про день перший, якщо комусь цікаво
* В маршрутці питала жінку, де мені краще вийти... перший раз вона мені відповіла російською, а коли говорила вдруге, що мені час виходити, звернулася вже на українській.
* По дорозі в коледж зі мною хотів познайомитись один молодий чоловік... коли я йому відповіла українською, він спочатку трохи зніяковів, але потім теж перейшов на українську
* Цікава реакція моїх друзів... вони зі мною по-російські, я з ними – по-українські Спочатку деякі українські слова з’являються, а потім вже вони самі переходять на укр. мову До того ж, зовсім не звертаючи на це увагу %)
* Мама: «Дома можешь говорить и по-русски, я никому не скажу»
Я: «Ні, три дні, так три дні. Це не так і багато»
Мама: «А потім ти звикнеш... ой, я вже сама так говорю!!!»